Про дистанційне: досвід НаУКМА

Ольга Бершадська, керівник Центру забезпечення якості освіти НаУКМА, викладач з 18 річним стажем, радить, як із мінімальними втратами перейти на навчання в дистанційному режимі.
Нові умови для освіти
Те, що відбувається в освіті під час карантину та надзвичайної ситуації в Україні навесні 2020 року, викликає тривогу, непевність і багато питань.

- Як організувати процес?

- Як підтримати викладачів та студентів?

- Як проводити сесію та випускні іспити?

- Чи буде таке навчання якісним?

Правда в тому, що наразі ідеальних відповідей немає ні в кого. Втішає те, що пошуком рішень займається відразу багато університетів по всьому світу. А отже, у нас все більше інформації про те, які стратегії працюють. За перші два тижні в Національному університеті "Києво-Могилянська академія" ми випробували кілька і готові поділитись.
Стратегії переходу на дистанційне навчання
Стратегія №1. Спілкуйтесь з колегами
Ви не одні. Пам'ятайте, що ті труднощі, що виникають у вас, виникають ще у багатьох колег, і цілком ймовірно, що хтось вже знайшов рішення. Наприклад, онлайн зустріч викладачів з однієї або з кількох кафедр, де можна просто обговорити поточний стан речей, стає безцінним джерелом ідей. Слідкуйте за дописами на сторінці Центру забезпечення якості освіти освіти НаУКМА https://www.ukma.edu.ua/index.php/osvita/quality-edu/korysni-materialy та на фейсбук сторінці ВИЩЕ.

Стратегія №2. Опирайтесь на знайомі інструменти
Ваше завдання на цей період – не створити високотехнологічний онлайн курс, а забезпечити якісний навчальний процес. Якісний в плані досягнення запланованих навчальних результатів, а не ідеального та вправного застосування технологій. При тому різноманітті онлайн інструментів, та тимчасових безкоштовних можливостей дуже легко розгубитись та розпорошитись. Організувати процес можна навіть за допомогою електронної пошти та улюбленого мессенжера.

Стратегія №3. Налагодьте двосторонню комунікацію зі студентами
Студенти зараз не менш розгублені, ніж ми з вами. Вони хвилюються через дедлайни та через оцінки. Вони, як і ми, не завжди можуть знайти ту кнопку, яку слід клікнути, щоб причепити файл. В них теж вдома цілий день батьки, брати/сестри чи сусіди по кімнаті. Їм потрібна ясність що робити, де виконувати завдання та коли це треба зробити.

Стратегія №4. Відштовхуйтесь від мети того чи іншого завдання
Подумайте, чому саме мали навчитися студенти в ході виконання. Прийміть те, що курс не буде таким як мав би бути. Від якихось улюблених тем чи завдань доведеться відмовитись та пошукати альтернативний метод роботи, який може привести до тієї ж мети іншим шляхом.

Стратегія №5. Скажіть «Ні» імітації
Запитайте себе «Що з запланованого я РЕАЛЬНО можу перевірити та/або дати зворотній зв'язок?» Що студенти можуть оцінити самі, маючи чіткі критерії? Час, наш та студентів, занадто цінний ресурс, щоб витрачати його на реферати, які ніхто не буде читати.

«
І останнє. Недарма кажуть, що криза - це можливість. Є принаймні два приводи бути вдячним цій ситуації. З одного боку, коли б ми ще спробували всі ці нові штуки. Спостереження показують, що викладати онлайн - це як навчитися плавати: варто навчитись, і ти вже не зможеш спокійно ходити вздовж берега. А з іншого, якби не ця ситуація, ми б ніколи не дізналися, як це – не бачити очей, які запалюєш, не мати змогу розповісти про те, що тебе хвилює розмахуючи руками та ілюструючи своїми жартами. Це можливість краще відчути свою цінність як викладача та, зрозуміти, за що саме ми любимо те, чим займаємось.

Ольга Бершадська
Керівник Центру забезпечення якості освіти НаУКМА

»