Чому викладання англійською піднімає "вище"

Разом з Британською Радою розповідаємо історії про те, як викладання в омріяних університетах може стати реальністю, якщо навчитися вести свій предмет англійською.
Анастасія Гринько
Розпочала викладацьку діяльність в НАуКМА. Викладала в Колумбійському та Геттінгенському університетах. Сьогодні працює у Базельському університеті у Швейцарії.
Англійська мова допомогла мені у науковій кар'єрі.
Викладання англійською виглядало привабливо для мене ще з часів студентства. Під час навчання на магістерці в Могилянській школі журналістики я мала нагоду бути студенткою викладачів, які приїжджали з США, Канади та Західної Європи. Ще студенткою я працювала перекладачкою на одній літній школі, де мала перекладати з англійської лекції іноземних професорів. Вже тоді у мене виникло бажання колись спробувати себе у викладанні англійською. Вперше така нагода трапилася у Києво-Могилянській академії, а згодом в США та Західній Європі. Перші англомовні пари я провела в Україні разом з колегою – професоркою з США. Співпраця з носійкою мови додала мені впевненості та натхнення продовжувати.

Англійська мова допомогла мені у науковій кар'єрі. Нею я писала і захищала свою дисертацію, публікувала свої перші наукові статті. Це інструмент, якій відкриває доступ до інформації та можливості науково працювати в різний країнах.

Після захисту дисертації, отримавши позицію лекторки, я викладала в Колумбійському університеті в Нью-Йорку два роки поспіль. Можливість працювати англійською кардинально розширила для мене горизонти у науці, тому що я могла публікувати результати досліджень, виступати на міжнародних конференціях. Звичайно, робота зі студентами, які є носіями мови, була для мене цікавим викликом. Перші пари я намагалася спланувати якнайдетальніше, ледве не проговорити основні тези вголос, щоб переконатися, що всі слова і наголоси вживаю правильно.

Після Колумбійського університету я майже рік працювала в університеті Геттінгена (Німеччина), викладала методологічний семінар. Там група студентів була інтернаціональна, отже, часом мені складно було зрозуміти та швидко реагувати на різні акценти. У мене були випадки, коли я просто не розуміла питання студентів. Втім почуття гумору завжди рятує ситуацію. Коли викладач має бажання налагодити контакт та донести свій матеріал до групи, такі складнощі легко вирішуються.

Наразі я живу у Швейцарії, тут в університетах знання англійською є нормою як для студентів, так і викладачів. Нею проводять конференції, семінари, пишуть статті. В бібліотеках є доступ до англомовної літератури, і студенти використовують її.

Мову завжди можна покращувати, це безкінечний процес. Я почуваюся себе цілком вільно, викладаючи англійською, пишучи академічні тексти або виступаючи нею під час наукових заходів. Однак це не виключає, що часом можна зустріти нові слова/терміни та мати потребу звернутися до словника.

Якщо ви хочете викладати англійською, але не маєте досвіду, краще починати з невеликих груп та семінарів. Головне, не боятися. Досвід виступів та просто неформальних бесід на академічні теми додає впевненості та покращує відчуття мови.

Також корисно читати літературу і просто відвідувати інші англомовні лекції чи семінари. Працюючи в Колумбійському університеті, я часом ходила на пари колег та запрошувала їх у свій клас. Після пар ми дружно обмінювалися враженнями. Такий обмін дозволяє побачити, як працюють інші, збагатити мову, а також побачити деякі важливі робочі моменти її застосування.
Михайло Мінаков
Філософ, дослідник історії Модерності та пострадянських ідеологій, президент Фонду якісної політики, доктор філософських наук. Викладає в Києво-Могилянської академії, а також працює в Інституті Кеннана, читає лекції в європейських університетах.
Вправність в мовах, зокрема і в англійській, відкриває перед вами можливість вибирати університет.
Є такі філософські дисципліни, мова яких – англійська. Це, передусім, філософія мови, філософія mind та сучасна епістемологія. Вивчення і викладання цих предметів потребує або надзусиль у постійній невдячній перекладацькій роботі, або англійської. Якщо обирати першу опцію, ви втратите фокус на проблемах філософських і зануритесь у другорядні термінологічні суперечності. Якщо обрати другу опцію, філософська проблематика розкривається перед вами без зайвих проблем, ви – і викладач, і студенти – виходите в поле спільного мислення з колегами, однак залишається питання точності перекладу. Оскільки свого часу я розчарувався в перекладацькій діяльності, то в 2006-2007 роках запропонував моєму університетові НаУКМА викладати епістемологію англійською. З огляду на те, що англійська в КМА – одна з мов викладання, мою пропозицію прийняли.

Перший же курс показав, що на перших кроках для студентів така мова викладання була незручна. Однак після першого місяця роботи група з 25 студентів втяглася і забула про мовні проблеми.

Потім я викладав англійською курси і з сучасної філософії, і з філософії історії в Україні. Зараз я викладаю філософські та політологічні курси в німецьких та італійських університетах теж переважно англійською.

Не скажу, що англійська вплинула на мій кар'єрний ріст, оскільки у філософії кар'єри немає. Вона дала дещо інше. Різний мовний досвід філософського мислення, як на мене, дозволяє бачити і феномен мови більш опукло та поза містикою «рідної мови». Тож я бачу в досвіді спілкування різними мовами – зокрема на фахові теми – важливу компетенцію для філософа і вченого.

Крім того, вправність в мовах, зокрема і в англійській, відкриває перед вами можливість вибирати університет (місце роботи). А багатство вибору – це ваша свобода.

Цьогоріч я видав дві книги англійською. Це розширює аудиторію, з якою я можу спілкуватися на важливі фахові теми. Водночас, це звужує коло аудиторії в Україні та східноєвропейському регіоні. Як на мене, то найліпше зберігати баланс у мовах своїх текстів: слід писати і англійською, і російською, і українською.

З мого досвіду викладання в західних університетах англійська продовжує зберігати свій статус лінґва франка в науковому світі. Тож необхідно докласти зусиль, щоб опанувати англійську заради того, аби мати змогу самому, а не випадковості місця народження визначати, в якому університеті чи науковому закладі працювати.

Як на мене, молодим науковцям слід відточувати мовлення і письмо англійською.

Англійська наукова мова та пов'язана з нею культура говоріння та писання дарує неймовірні можливості. Аналітичність, точність та лапідарність – серед того, що вам подарує вільне володіння англійською. А от роботу над акцентом можна відкласти на потім.