Медіація: win-win стратегія у розв'язанні спорів
Діана Проценко , старший викладач кафедри міжнародного права та спеціальних правових наук Факультету правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська Академія» (НаУКМА), медіатор (акредитація Сenter of Effective Dispute Resolution (CEDR), Великобританія) та тренер ділиться секретами ефективного розв'язання спорів та знаходження win-win стратегії.
Що таке медіація? Навіщо вона потрібна в процесі переговорів, яких цілей допомагає досягти?
Медіація (англ mediation – посередництво) – процедура врегулювання спорів шляхом переговорів сторін конфлікту із залученням посередника (медіатора).

Особливостями процесу медіації є чітка структурованість та гнучкість, а також орієнтованість на пошук взаємовигідного рішення, що враховувало би інтереси кожної сторони.

Медіація може бути корисною у багатьох конфліктах, а особливо тих, що чутливі до збереження стосунків у майбутньому і ризиків репутаційних втрат (сімейних, комерційних, трудових, тощо).

Медіація може бути застосована не лише до судової справи, а до будь-якого конфлікту, в якому сторони прагнуть знайти взаємовигідне рішення.

Медіатор – це спеціально підготовлений нейтральний та незалежний фахівець, який допомагає сторонам конфлікту (спору) у його врегулюванні, організовує та проводить медіацію.
Важливо пам'ятати, що у процесі медіації:
1
рішення приймаються сторонами самостійно і спрямовані на задоволення їх глибинних потреб на інтересів;
2
медіатор не пропонує варіанти і не приймає рішення за учасників.
Основні принципи медіації:
1
Добровільність участі, свобода виходу з процесу медіації для всіх учасників;
2
Конфіденційність зустрічі та обмеження доступу до інформації;
3
Нейтральність, безсторонність та незалежність медіатора
Функції медіатора:
1
управління процесом переговорів
2
аналіз конфлікту, виявлення інтересів та потреб сторін;
3
робота з емоціями, конструктивний зворотній зв'язок;
4
дослідження нових аспектів стосунків та варіантів вирішення спору;
5
перевірка реалістичності бажань та виконуваності домовленостей;
6
допомога сторонам взяти відповідальність за рішення на себе
Медіацію дедалі частіше називають не альтернативним методом вирішення спору (ADR), а ефективним (EDR). Ефективність медіації доведена не лише дослідженнями, а й на практиці, тому вона набуває все більшого поширення у світі. Наприклад, держави–члени ЄС зобов'язані дотримуватися Директиви Європарламенту «Про деякі аспекти медіації в цивільних і господарських спорах» від 21.05.2008 та звітувати про її застосування. Україна як член Ради Європи також має зобов'язання щодо застосування медіації.
Моделі судової медіації
Кожна держава, яка вирішила запровадити медіацію, самостійно вирішує, яка модель медіації буде найкраще відповідати її системі законодав- ства і культурним традиціям. Зокрема йдеться про обов'язковість проходження процедури медіації для сторін спору. Принцип добровільності можевизначатися від моменту ініціювання медіації – за рішенням сторін, рекомендацією судді чи вимогою обов'язкового звернення на медіацію щодопевних категорій спорів (наприклад, сімейних), але зберігається щодо можливості припинення участі у процесі медіації у будь-який момент.
Запровадження медіації в Україні
Медіація в Україні запроваджується з 90-х років і включає досвід понад 50 проектів у самих різних сферах. Було навчено понад 2500 медіаторів, створено понад 20 центрів, апробовано схеми взаємодії із державними органами – органами місцевої влади, судами, міліцією, прокуратурою, соціальними службами, освітніми закладами, комерційними, громадськими і навіть релігійними організаціями.

Упродовж 2015 – 2016 років в рамках проекту «Сприяння практичному запровадженню медіації в Україні та налагодженню взаємодії з судовою системою», що здійснювався за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту «Справедливе правосуддя», було проведено низку експертних зустрічей та круглих столів із представниками різних інституцій, зацікавлених у розвитку медіації. В заходах взяли участь медіатори, адвокати, судді, викладачі та студенти юридичних вишів, представники соціальних служб та інші фахівці.

Як Ви боретеся зі стресом від роботи медіатором?
Оскільки медіатор працює з людьми, надзвичайно завжливо якісно відновлювати свої сили. Для цього підходить відпочинок на свіжому повітрі, дихальні вправи, інколи навіть голодування. Європи також має зобов'язання щодо застосування медіації.
Як стати медіатором?
Наразі немає вимоги мати освіту психолога для того, щоб стати медіатором – оскільки робота йде з процесом. Тим не менше в сімейних справах перевага надається тим медіаторам, які мають також освіту психолога.

Для того, щоб стати медіатором, необходно пройти спеціальну підготовку (40 годин) та отримати досвід медіації (220 годин).

Про тренера
Діана Проценко - Старший викладач кафедри міжнародного права та спеціальних правових наук Факультету правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська Академія» (НаУКМА), юрист (приватна практика), медіатор (акредитація Сenter of Effective Dispute Resolution (CEDR), Великобританія), тренер.

З 2014 р. є однією із ініціаторів розробки теми е-демократії для України, в т.ч. одним із співавторів законопроекту про е-петиції.

З 2015 р. вона є Президентом Національної асоціації медіаторів України. Після Майдану - РЕВОЛЮЦІЇ ГІДНОСТІ – в Україні активно працює з медіацією для громад, є фасилітатором публічних діалогів, в тому числі діалогів, які проводяться ОБСЄ на Сході України. Вона є членом міжнародної мережі тренерів- медіаторів (CEDR тренери мережі), а також робить значну кількість тренінгів, медіаційних/діалогових проектів для студентів, державних, комунальних та приватних організацій, зокрема КП "Київпастранс", Секретаріат КМ України, Секретаріат Комітету з питань правової політики та правосуддя ВР України, НАК "Енергоатом", КМДА тощо.