Як навчання через служіння відбувається в українських університетах
Навчання через служіння, що англійською звучить як "service learning", поєднує в собі цілі навчання і громадську роботу, щоб сприяти і розвитку учнів, і загальному благу.
Про це ви детальніше можете прочитати за посиланням. У цьому ж тексті ми розповімо, що означає навчання через служіння на практиці та як його реалізовують в українських університетах.
Про це ви детальніше можете прочитати за посиланням. У цьому ж тексті ми розповімо, що означає навчання через служіння на практиці та як його реалізовують в українських університетах.
Приклад навчання через служіння
Збір сміття на березі річки - це послуга. Вивчення проб води під мікроскопом - це навчання. Коли студенти, які вивчають природничі науки, збирають і аналізують проби води під час прибирання, документують свої результати і надають їх в місцеву екологічну інспекцію – це навчання через служіння.
Навчання через служіння можна інтегрувати в курс із будь-якої дисципліни.
Наприклад, на курсі історії студенти можуть описувати експонати для місцевого музею. В цивільному будівництві студенти можуть працювати з місцевою організацією, що займається питаннями спадщини, щоб визначити потенціал будівлі для реконструкції.
Навчання через служіння можна інтегрувати в курс із будь-якої дисципліни.
Наприклад, на курсі історії студенти можуть описувати експонати для місцевого музею. В цивільному будівництві студенти можуть працювати з місцевою організацією, що займається питаннями спадщини, щоб визначити потенціал будівлі для реконструкції.
Як навчання через служіння відбувається в українських університетах
Тамара Марценюк, соціологиня, гендерна дослідниця, кандидатка соціологічних наук, доцентка кафедри соціології Національного університету «Києво-Могилянська академія» застосовує у своїй викладацькій практиці цей підхід та долучає студентство до реальних соціологічних досліджень.
«Наприклад, у рамках курсу «Гендер і економіка» ми зробили дослідження впливу агропромислових об'єктів на сільські громади, зокрема, на сільських жінок. І це реальне соціологічне дослідження, де ми зі студентством виїжджали в три різні підприємства і брали інтерв'ю в місцевих громад, активістів», - розповідає викладачка. Воно відбувалося у співпраці із Національним екологічним центром України.
Також пані Марценюк спільно з КМДА і студентами зробили дослідження «Гендерний портрет КМДА» в рамках курсу «Вступ до гендерних студій». А ще студенти долучалися до проєкту Вікіпедії про невидимість жінок у Вікіпедії та написали близько 100 статей у Вікіпедію.
«Наприклад, у рамках курсу «Гендер і економіка» ми зробили дослідження впливу агропромислових об'єктів на сільські громади, зокрема, на сільських жінок. І це реальне соціологічне дослідження, де ми зі студентством виїжджали в три різні підприємства і брали інтерв'ю в місцевих громад, активістів», - розповідає викладачка. Воно відбувалося у співпраці із Національним екологічним центром України.
Також пані Марценюк спільно з КМДА і студентами зробили дослідження «Гендерний портрет КМДА» в рамках курсу «Вступ до гендерних студій». А ще студенти долучалися до проєкту Вікіпедії про невидимість жінок у Вікіпедії та написали близько 100 статей у Вікіпедію.
“
Питання, які виникають, коли ми поєднуємо викладання і дослідження, це де знайти кошти і співпрацю? Варто розуміти, що це двосторонній процес. Зараз я бачу такі тенденції, що все більше різні громадські організації хочуть більш професійно співпрацювати.
Вони можуть нам навіть частково оплатити якісь певні витрати, наприклад, виїзд в інші міста. З КМДА в нас була волонтерська співпраця, але натомість вони надали багато статистичної інформації, сприяли в проведенні досліджень. Якщо ми в курси інтегруємо таку певну дослідницьку складову, то це краще готує до реального життя
Вони можуть нам навіть частково оплатити якісь певні витрати, наприклад, виїзд в інші міста. З КМДА в нас була волонтерська співпраця, але натомість вони надали багато статистичної інформації, сприяли в проведенні досліджень. Якщо ми в курси інтегруємо таку певну дослідницьку складову, то це краще готує до реального життя
Тим часом Ірина Тітаренко, спеціалістка з комунікацій для соціальних змін, PhD (педагогічні науки), керівниця бакалаврської програми кафедри зв'язків з громадськістю Національного університету «Києво-Могилянська академія», старша викладачка НаУКМА й УКУ, також активно використовує прикладний підхід до навчання своїх студентів/ок.
“
Сьогодні не достатньо просто навчати чомусь. Більше того, не достатньо навіть просто розповідати про реальні практичні кейси. Сучасні виклики вимагають сучасних рішень - тому формат залучення студентів до розробки реальних комунікаційних продуктів став основою усіх моїх курсів. Студентам вкрай важливо отримувати досвід за обраним напрямом.
Особливо студентам, які навчаються в сфері людина-людина, важливо спробувати себе в практичних кейсах розробки стратегії для клієнтів і напрацьовувати досвід. Така практика називається service learning - це навчальний підхід, який поєднує цілі навчання з громадськими послугами, щоб забезпечити прогресивний досвід навчання, задовольняючи суспільні потреби. Студент отримує досвід, а компанія – реальні рішення своїх завдань
Особливо студентам, які навчаються в сфері людина-людина, важливо спробувати себе в практичних кейсах розробки стратегії для клієнтів і напрацьовувати досвід. Така практика називається service learning - це навчальний підхід, який поєднує цілі навчання з громадськими послугами, щоб забезпечити прогресивний досвід навчання, задовольняючи суспільні потреби. Студент отримує досвід, а компанія – реальні рішення своїх завдань
У своїй викладацькій діяльності Ірина Тітаренко прагне того, аби під час занять студенти/ки створювали реальні комунікаційні продукти. Згодом їх з легкістю можуть використовувати громадські організації у своїй роботі. Такий підхід поєднує класичне навчання з реальною практикою, яка вже завтра готова до використання.
"Серед організацій, для яких разом зі студентами ми розробляли комунікаційні стратегії, контент-плани, візуальну айдентинтику та ще десятки креативних продуктів, є: ЦЗВЛ, СЕТА, СУК, КіноBus, НаУКМА, БО "100 відсотків життя", БО"Український форум благодійників", соціальний проект щодо ефективної первинної медицини в громаді тощо.
Насправді, це неабияка честь та відповідальність, коли працюєш з такими важливими соціальним ініціативам, тому включеність студентів та відкритість самих організацій є надважливою", – додає Ірина.
"Серед організацій, для яких разом зі студентами ми розробляли комунікаційні стратегії, контент-плани, візуальну айдентинтику та ще десятки креативних продуктів, є: ЦЗВЛ, СЕТА, СУК, КіноBus, НаУКМА, БО "100 відсотків життя", БО"Український форум благодійників", соціальний проект щодо ефективної первинної медицини в громаді тощо.
Насправді, це неабияка честь та відповідальність, коли працюєш з такими важливими соціальним ініціативам, тому включеність студентів та відкритість самих організацій є надважливою", – додає Ірина.
Стаття в рамках проєкту "Зміцнення викладацької майстерності в Україні", що фінансується за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини Auswärtiges Amt (twitter: https://twitter.com/AuswaertigesAmt). #CivilSocietyCooperation
