Сучасні методи викладання - необхідна умова розвитку університетів
Майкл Гадзон, старший науковий консультант Pearson з питань вищої освіти, говорить про якість вищої освіти в Україні та за кордоном, запобігання професійному вигоранню, методи ефективного викладання та менеджменту вищого навчального закладу
Про свою місію в сфері вищої освіти
Коли ми розпочали свій спеціалізований проект з вищої освіти в 2016 році, нашими ключовими ідеями були якість та інтернаціоналізація. Тут в Україні величезна кількість талантів та потенціалу, але дуже часто ці люди не інтегровані в світову навчальну спільноту.
Завдяки дослідженню та мобільності студентів, вища освіта є глобалізованою галуззю, а міжнародні зв'язки та досвід є життєво важливими. Всі, хто залучений до сфери у вищої освіті в Україні, розуміють, що українські університети стикаються з реальними проблемами - потенційних студентів все менше, адже ті, хто в університетському віці все більше дивляться за кордон.
Як вищим навчальним закладам знаходити, розвивати та зберігати персонал? Як забезпечувати якість викладання та навчання, що відбувається в університетах? Оскільки ми самі працювали в галузі вищої освіти, ми розуміємо, що це унікальний сектор із специфічними проблемами. Чи потрібне дистанційне навчання? Матеріали ESP (English for Specific Purposes)? Професійний розвиток для вчителів? Надійна оцінка навчальних продуктів?
Ми допомагаємо університетам знайти послуги, які найбільше відповідають їх потребам, а потім пересвідчуємося в тому, що вони застосовуються в оптимальний спосіб.
Завдяки дослідженню та мобільності студентів, вища освіта є глобалізованою галуззю, а міжнародні зв'язки та досвід є життєво важливими. Всі, хто залучений до сфери у вищої освіті в Україні, розуміють, що українські університети стикаються з реальними проблемами - потенційних студентів все менше, адже ті, хто в університетському віці все більше дивляться за кордон.
Як вищим навчальним закладам знаходити, розвивати та зберігати персонал? Як забезпечувати якість викладання та навчання, що відбувається в університетах? Оскільки ми самі працювали в галузі вищої освіти, ми розуміємо, що це унікальний сектор із специфічними проблемами. Чи потрібне дистанційне навчання? Матеріали ESP (English for Specific Purposes)? Професійний розвиток для вчителів? Надійна оцінка навчальних продуктів?
Ми допомагаємо університетам знайти послуги, які найбільше відповідають їх потребам, а потім пересвідчуємося в тому, що вони застосовуються в оптимальний спосіб.
Як запобігти професійному вигоранню
У нас в англійській мові є приказка про те, що зміна роду діяльності - це так само добре, як і відпочинок. Для мене найважливіше - постійно прашнути більшого, ставити перед собою певну мету. Для прикладу, це може бути розробка нових проектів у вільний від роботи час, співпраця з різними людьми, навчання, а не тільки викладання та намагання інтегрувати різні підходи та досвід в роботу.
Постійне зростання може втомлювати, але альтернатива - нічого не робити - насправді ще більш виснажлива. Особисто я думаю, що стагнація - найнадійніший спосіб вигоряння, тому варто постійно підтримувати в собі зацікавлення новими проектами та співпрацювати.
Постійне зростання може втомлювати, але альтернатива - нічого не робити - насправді ще більш виснажлива. Особисто я думаю, що стагнація - найнадійніший спосіб вигоряння, тому варто постійно підтримувати в собі зацікавлення новими проектами та співпрацювати.
Про використання творчих / інноваційних підхідів та методів неформальної освіти
Моїми двома основними напрямками досліджень в ході власного навчання було вивчення мови за допомогою комп'ютера (computer-assisted language learning) та навчання мові на основі завдань (task-based language teaching).
На мій погляд, все, що ми робимо в класі, повинно мати за мету підготувати наших студентів до речей, які їм доведеться робити у зовнішньому світі, і тому я є великим захисником навчання на практиці. Моє завдання як вчителя полягає не у визначенні єдиного способу щось робити, а в тому, щоб полегшити можливості студентам домовлятися та досліджувати різні способи досягнення однієї мети та допомогти їм зробити оптимальні висновки.
У сучасному світі з таким простим доступом до інформації, наші студенти мають всі знання, яких вони могли б потребувати, буквально під рукою. Те, що їм все ще потрібно - це досвідчений гід. Існує міф про те, що сучасні студенти університету не хочуть вчитися. Натомість вони просто не хочуть вивчати те, що їм вказують певні установи. Ми мусимо співтворити свої лекції зі студентами, а також маємо бути вневненими, що вони активно спілкуються мовою як у класі, так і поза ним. Звичайно, це не простий процес, бо від викладачів є певні очікування стосовно того що, як і коли вони викладають. Тому дуже важливо створити мережі, де вчителі можуть поділитися досвідом та дізнатись, як застосовуються різні підходи як тут, так і по всьому світу.
На мій погляд, все, що ми робимо в класі, повинно мати за мету підготувати наших студентів до речей, які їм доведеться робити у зовнішньому світі, і тому я є великим захисником навчання на практиці. Моє завдання як вчителя полягає не у визначенні єдиного способу щось робити, а в тому, щоб полегшити можливості студентам домовлятися та досліджувати різні способи досягнення однієї мети та допомогти їм зробити оптимальні висновки.
У сучасному світі з таким простим доступом до інформації, наші студенти мають всі знання, яких вони могли б потребувати, буквально під рукою. Те, що їм все ще потрібно - це досвідчений гід. Існує міф про те, що сучасні студенти університету не хочуть вчитися. Натомість вони просто не хочуть вивчати те, що їм вказують певні установи. Ми мусимо співтворити свої лекції зі студентами, а також маємо бути вневненими, що вони активно спілкуються мовою як у класі, так і поза ним. Звичайно, це не простий процес, бо від викладачів є певні очікування стосовно того що, як і коли вони викладають. Тому дуже важливо створити мережі, де вчителі можуть поділитися досвідом та дізнатись, як застосовуються різні підходи як тут, так і по всьому світу.
Про різницю між системами освіти в Україні та Великобританії
Перше, що потрібно сказати - системи стають дедалі більш схожі, особливо через те, що Україна приймає Болонські стандарти. Найбільша відмінність - це мова навчання. Університетам Великобританії набагато легше залучати іноземних студентів, оскільки всі курси читаються англійською мовою. Українські університети конкурують за учнів, і це поширюється як на міжнародні, так і на внутрішні ринки.
У 2016-17 роках у 162 вищих навчальних закладах Великобританії було 2,3 мільйона студентів, з них 307,500 - з-поза меж ЄС. Разом з 135 000 студентів з інших країн ЄС їх внески за навчання та знання значно сприяють підтриманню сектору вищої освіти, який підтримує майже мільйон робочих місць і складає 1,2% ВВП Великобританії.
Наразі існує критика стосовно того, що освіта стала надто великою частиною бізнесу у Великобританії, але коли ци два аспекти вони правильно узгоджені, це дає величезний приріст продуктивності обох. Це відображається у цифрах - у 2015-16 роках майже чотири тисячі стартапів були започатковані випускниками, також в Англії понад 100 науково-дослідних парків, де дослідники університетів працюють разом з місцевими роботодавцями. Відмінним прикладом цього є Науковий центр Ньюкасла, де дослідження, проведені Університетом Ньюкасла, підтримуються та безпосередньо пов'язані з бізнесом. Університет Лафборо (Loughborough University) отримав урядовий грант у розмірі 10 мільйонів фунтів стерлінгів для розвитку аерокосмічної інженерії та технологій і з того часу співпрацює з Rolls Royce, щоб будувати об'єкти, на яких працює 2 тис. чоловік, і підтримує 55 різних організацій.
Основним питанням до вищих навчальних закладів та вчителів обох країн є те, наскільки добре вони забезпечують підготовку випускників до працевлаштування у ХХІ столітті. Майбутні роботодавці також повинні бути частиною цього процесу.
Фінансування є проблемою в обох країнах. У Великобританії лише близько чверті фінансування університетів надходить із державних джерел, а ще 44% - від плати за навчання студентів. В якості компенсації державних коштів університети повинні проводити дослідження. Студенти, які платять за навчання, також очікують на якісні уроки.
Сьогоднішні студенти - це споживачі, які можуть отримати доступ до знань з будь-якого місця, і тому велике питання полягає в тому, як ми можемо забезпечуючи якість навчання за умов такого навантаження. Також урядам потрібно підтримувати університети. На мою думку, університети в Україні та Великобританії повинні визначити свої сильні сторони та розвивати і підтримувати якісне навчання та дослідження. Часи традиційного універсального університету спливають. В майбутньому більшість університетів почне спеціалізуватися і буде створювати взаємовигідні зв'язки з роботодавцями, буде більше обміну між науковими та діловими колами.
Хоча ми не завжди хочемо змінюватися, але світ поза нашими університетами швидко змінюється, тоже варто долучитися до цього процесу.
У 2016-17 роках у 162 вищих навчальних закладах Великобританії було 2,3 мільйона студентів, з них 307,500 - з-поза меж ЄС. Разом з 135 000 студентів з інших країн ЄС їх внески за навчання та знання значно сприяють підтриманню сектору вищої освіти, який підтримує майже мільйон робочих місць і складає 1,2% ВВП Великобританії.
Наразі існує критика стосовно того, що освіта стала надто великою частиною бізнесу у Великобританії, але коли ци два аспекти вони правильно узгоджені, це дає величезний приріст продуктивності обох. Це відображається у цифрах - у 2015-16 роках майже чотири тисячі стартапів були започатковані випускниками, також в Англії понад 100 науково-дослідних парків, де дослідники університетів працюють разом з місцевими роботодавцями. Відмінним прикладом цього є Науковий центр Ньюкасла, де дослідження, проведені Університетом Ньюкасла, підтримуються та безпосередньо пов'язані з бізнесом. Університет Лафборо (Loughborough University) отримав урядовий грант у розмірі 10 мільйонів фунтів стерлінгів для розвитку аерокосмічної інженерії та технологій і з того часу співпрацює з Rolls Royce, щоб будувати об'єкти, на яких працює 2 тис. чоловік, і підтримує 55 різних організацій.
Основним питанням до вищих навчальних закладів та вчителів обох країн є те, наскільки добре вони забезпечують підготовку випускників до працевлаштування у ХХІ столітті. Майбутні роботодавці також повинні бути частиною цього процесу.
Фінансування є проблемою в обох країнах. У Великобританії лише близько чверті фінансування університетів надходить із державних джерел, а ще 44% - від плати за навчання студентів. В якості компенсації державних коштів університети повинні проводити дослідження. Студенти, які платять за навчання, також очікують на якісні уроки.
Сьогоднішні студенти - це споживачі, які можуть отримати доступ до знань з будь-якого місця, і тому велике питання полягає в тому, як ми можемо забезпечуючи якість навчання за умов такого навантаження. Також урядам потрібно підтримувати університети. На мою думку, університети в Україні та Великобританії повинні визначити свої сильні сторони та розвивати і підтримувати якісне навчання та дослідження. Часи традиційного універсального університету спливають. В майбутньому більшість університетів почне спеціалізуватися і буде створювати взаємовигідні зв'язки з роботодавцями, буде більше обміну між науковими та діловими колами.
Хоча ми не завжди хочемо змінюватися, але світ поза нашими університетами швидко змінюється, тоже варто долучитися до цього процесу.
