Як зробити університет майбутнього в глобальному цифровому середовищі: загальний концепт для освітніх програм

Що має стати основою якісної освіти, які фактори впливають на освітню програму та який підхід до навчання найефективніший? Розповідає Світлана Кузнецова, професор НАУКМА, екс-проректор з навчально-методичної роботи Університету банківської справи.
Для чого нам зміни в університеті?
Що таке університет майбутнього? Для цього, перш за все, треба розуміти, де буде університет не тільки через 5, а й через 20 років. Зараз у нас є онлайн-платформи, стенфордські та оксфордські онлайн-курси. Чи зможемо ми конкурувати з ними, чи потрібно це робити і чи будуть університети загалом у майбутньому?
Для того, щоби існувати та розвиватись, потрібно забезпечити якість освітнього процесу. Як?
Кожен ЗВО однозначно повинен бути унікальним, але він повинен розуміти глобальне середовище, в якому розвивається суспільство і яким воно буде у майбутньому.

Тому наріжним каменем якості в Університеті банківської справи ми взяли освітню програму. Освітня програма – це кістяк якості, навколо якого рухається все в університеті. Якщо її взяти за основу, то все інше вбудовується у процес.
Що впливає на освітню програму:
геополітичні та соціально-економічні тренди,
інформаційні технології,
демографічні зміни,
бізнес-оточення.
Наприклад, скільки людей зараз користується смартфоном? 86-87% в розвинутих економіках і принаймні 64% в тих, які розвиваються.

А скільки людей користуються соціальними мережами? 53-62% в залежності від рівня економічного розвитку країн. Це реальність, яку треба сприймати. При цьому освіта є другою за рівнем впливу на користувачів інтернету.

Те, що ви розповідаєте студентам, вони одразу можуть перевірити. Розповідь – це був спосіб передачі знань, коли не було іншого формату.

Сьогодні не проблема знайти інформацію в мережі – проблема зробити її знаннями. Але скільки б людина не дивилася в інтернеті – спілкування ніхто не замінить. У нас твориться глобальне цифрове середовище, але це не означає, що всі та все перейде у віртуальний світ.
Як побудувати освітню програму
Для запуску будь-якої освітньої програми слід мати певну технологію.

Насамперед, для того, щоб запустити чи переформатувати програму, треба визначити, які є тренди загалом: в професії, які потреби професійних організацій, які перспективи розвитку бізнес-середовища, інформаційних технологій і цивілізації в цілому.

Важливо: освітня програма не представляє окрему кафедру. Вона представляє університет. І якщо ви проаналізуєте, чи може освітня програма бути успішною, коли вона сама по собі? Відповідь буде - ні.

Імідж університету завжди впливає на вибір абітурієнтів. Відповідно, важливо на наступному етапі сформувати профіль інституції.

Треба визначити, як ми хочемо себе ідентифікувати в освітньому і бізнес-середовищі, і, відповідно, як ми бачимо профіль випускника нашого університету. Прикладом може бути випускник Києво-Могилянської академії. На основі цих профілів будується та структурується конкретна освітня програма.
Як структурувати освітню програму
Коли розробляються освітні програми, то фокус робиться на професійних компетентностей для кожної професії, які сформовані в міжнародному серердовищі, напркилад HR банків.

Загальними принципами для всіх освітніх програм стали:

'Lego', міжнародна орієнтація, Step-by-step сертифікація, практична орієнтація, емоційній інтелект, інтеграція, Фокус на індивідуальній освітній траєкторії.

Треба відійти від підходу, коли роздільно розглядаємо частини будь-якої системи за окремими освітніми компонентами.

Тепер використовуємо еволюційне зростання - інформація (знання) розкриваються всебічно за рівнями (A, B, C). Такий рівневий підхід часто застосовують для вивчення іноземної мови.

Тобто студенти вивчають систему поетапно заглиблюючись в розуміння системи (elementary, pre-intermediate, intermediate, advanced), а не спершу одну її частину, а потім іншу.

Також потрібно постійно змінювати освітній контент, вдосконалюючи його через міждисциплінарний розгляд та інтеграцію компетентностей.
Чому це важливо?
Наприклад, поширеною практикою є, коли одна дисципліна покриває 1 компетентність та 1 результат навчання. Ще дві – в іншій. Це більш кількісний підхід. Але це трохи нелогічно. Ідея полягає в тому, що будь-яка компетентність і результат навчання в нас покривався багатьма дисциплінами поступово, як то комунікація та прийняття рішень.

Програми структуровано за трьома блоками.

Є загальний блок, який формує soft skills та профіль нашого випускника. Він є обов'язковий для всіх. Неважливо, на якій ти спеціальності. Другий – професійна підготовка - загальний для галузі знань. І третій – спеціальна фахова підготовка.

Запроваджено «принцип Lego».

Мобільність та гнучкість освітніх програм можна досягти за умови співрозмірності освітніх компонентів, індивідуальних освітніх траєкторій, освітнього середовища, термінів та формату навчання.Тому бажано прийняти рішення – всі дисципліни мають складати 6 або 12 кредитів, тоді дисципліна буде тривати один або два семестри. Без винятку.

Навчальний семестр – 15 тижнів, кожна дисципліна – 6 кредитів. Один раз в тиждень – лекція, і ще один раз – практичні чи семінарські заняття. Тепер всі компоненти програм стали співрозмірними. Тому їх легко заміняти, забезпечувати вибірковість дисциплін та порівнювати між собою. Якщо в нас по 6 кредитів кожна дисципліна, то завдяки цьому ми можемо варіювати вибіркові дисципліни.

Це зменшує також методичне навантаження по робочих програмах. Прибираються втрати часу на "входження" у дисципліну та "вихід з неї" для студентів та викладачів, і це дозволяє спрямувати зусилля саме на якість підготовки.

Step-by-step сертифікація.

Ще одна складова ефективності навчання - просування можливості сертифікації для освітніх компонент, модулів та освітніх програм в цілому в професійних організаціях . Так в інтернеті є багато можливостей для індивідуальної роботи. Наприклад, онлайн-курси, бізнес-кейси міжнародних гравців на ринку праці. Це інструмент для професійного зростання студента, який можна використовувати як вид індивідуальної роботи за дисципліною.

Ще один варіант – сертифікація модулів. Наприклад, після проходження модулю студенту видають сертифікат університету, можливо, разом з професійною організацією.

Сертифікат освітньої програми. Для того, щоб програма була сертифікована, коли її розробляють, треба співпрацювати з професійними організаціями.

Цей підхід дає можливість без проблем запустити дуальну освіту .
Стаття створена в рамках проекту "Зміцнення викладання та навчання в українських університетах" фінансується за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини Auswärtiges Amt (twitter: https://twitter.com/AuswaertigesAmt).