Валерія Казадарова: "Наразі є безліч інструментів для вдосконалення викладацької майстерності"

У 2012 р. до мене за порадою звернулась Наталя Шумкова, яка відповідає за підтримання зв'язків з випускниками Києво-Могилянської академії. Її цікавило питання про те, як НаУКМА може допомогти студентам підготуватися до ринку праці. Крім того, відповідно до результатів досліджень, українське студентство та вища освіта України не готує фахівців, які можуть прийти на робоче місце і одразу почати працювати.


У світі вже давно говорили про таку річ, як "emloyability" студентів, тобто здатність людини бути працевлаштованою. Проаналізувавши світовий досвід, ми вирішили піти шляхом позанавчальної програми та створили серію тренінгів для студентів з розвитку м'яких навичок, які необхідні на робочому місці. Першу програму "Профі+" ми запустили у 2012 р., однак через події 2013-2014 рр. ми призупинили роботу проекту, відновивши його лише у 2016 р.


Весь цей час я не переставала працювати над цією темою. Часто з колегами ми дискутували про те, що розвиток м'яких навичок у студентів слід інтегрувати в навчальний процес. Так і виникла програма для викладачів, в рамках якої ми вирішили розповідати їм про те, чого саме очікують роботодавці від студентів і як вони можуть допомогти в цьому. Зараз програми Профі+ для студентів та викладачів співіснують разом - добігає кінця третій сезон програми для студентів. Цікаво, що до викладання на проекті для викладачів ми залучили тих самих тренерів, які проводили навчання для студентів, оскільки вони вже добре знають академічне середовище.


Загалом, наша програма розрахована на людей, які хочуть розвиватись професійно, готові працювати над собою та інвестувати свій час у саморозвиток. Приміром, на першу літню школу Профі+ для викладачів зголосилось більше 46 осіб, з них ми обрали 30 учасників, які успішно завершили навчання і близько 80% оновили програми своїх курсів, інтегрувавши в навчальний процес розвиток хоча б одного з вмінь, які ми розглядали з ними на тренінгах .


Зараз ми працюємо над трансформацією всієї системи професійного розвитку викладачів НаУКМА, тому з викладацькою програмою ми взяли паузу. Однак цього року в кінці червня ми організовуємо масштабну подію - конференцію викладацької майстерності для усіх викладачів НаУКМА. Ця подія, як фінальний акорд навчального року для викладачів, щоб вони «поплескали» один одному за класну роботу, поділились своїм досвідом, інноваціями, а можливо і пожалілись.

Я дотримуюсь такої позиції, що студент повинен вміти поєднувати навчання та роботу, адже світ зараз занадто швидко розвивається. На мою думку, десь на третьому курсі студентові варто починати взаємодіяти з цим зовнішнім світом - працювати, брати участь у різних волонтерських проектах тощо. Як цій взаємодії може допомогти викладач? В першу чергу, викладач може бути ментором для кількох студентів та практиком, який розповідає, як теоретичні знання з тієї чи іншої дисципліни можуть бути застосовані на практиці. По-друге, через власний розвиток м'яких навичок допомагати студентам також їх розвивати. Ці всі навички тренуються, вибудовуються в процесі виконання якихось проектів та робіт, коли викладач надає зворотний зв'язок.

Яких же навичок вимагають роботодавці при пошуку кандидатів? В першу чергу, це навички міжособистісної взаємодії та командної роботи. По-друге, вміння сприймати текстову та числову інформацію, системно мислити та вміти приймати рішення. По-третє, мислити креативно та нестандартно, знаходити оптимальні способи вирішення тієї чи іншої задачі.

Насправді, роботодавці по-різному підходять до перевірки м'яких навичок. Найчастіше це перевіряють в рамках інтерв'ю або глибинних співбесід, коли задаються певні запитання, які мають на меті перевірити, як людина працює в команді та як вона мислить. Щоб переконатись, як кандидат вміє працювати з інформацією та чи мислить він системно і логічно, часто використовують психометричні тести. Також є така технологія, як асесмент-центри, які переважно використовують для аналізу вмінь управлінців середньої і вищої ланок. Ще можна назвати такий метод, як групова співбесіда, який використовують для набору молодих спеціалістів, або відбору на масові вакансії, де серед великої кількості людей потрібно обрати відповідних кандидатів.

Наразі є безліч інструментів для того, щоб удосконалювати свої навички як викладача. А тому кожен викладач може обрати для себе те, що йому підходить. За кордоном найпопулярнішими є:

1. Навчання на тренінгах та програмах з професійного розвитку і підвищення кваліфікації, які в основному направлені на "course design", тобто яким чином можна покращити ваш курс.
   
   
2. Участь у міжнародних конференціях.
   
   
3. Практичні майстерні з методології викладання і навчання.
   
   
4. Наукові дебати, тобто коли ви презентуєте своє дослідження і у вас є опонент.
   
   
5. Спільні проекти, а саме міждисциплінарна взаємодія з викладачами з інших факультетів.
   
   
6. Долучення до міжнародних програм обміну.
   
   
7. Система "peer review", коли до вас на заняття приходить колега, який спостерігає за тим, як ви взаємодієте з аудиторією і надає вам фідбек про вашу роботу та рекомендації, що варто покращити.
   
   
8. Психологічна допомога. Викладання - це дуже емоційна робота, де професійне вигорання настає досить швидко. Тому частиною професійного розвитку викладача, на мою думку, повинна бути робота з психологом, яка допомагає боротись з певними кризами і рости над собою.