Викладання під час кризи: як контролювати навчальний процес у складні часи
Нестабільні політичні та соціальні проблеми, незалежно від того, чи вони відбуваються в межах одного регіону, країни чи на міжнародній арені, впливають на кожну ланку суспільства, зокрема – на студентів та викладачів.
Ускладнюють ситуацію і особисті кризи, наприклад, втрата близької людини, розлучення батьків, проблеми зі здоров'ям.
За словами Ненсі Чік, помічниці директора Центру навчання Університету Вандербільта, студенти та викладачі не повинні на самоті переживати кризи. У своїй статті «Teaching in Times of Crisis» дослідниця наводить результати опитування Х'юстон та ДіПєтро, яке провели у 2007 році. Згідно з ним, в кризові часи, студенти воліли б не замовчувати події, а навпаки вважають, що «краще хоч щось зробити, ніж мовчати, ніби нічого не сталось».

Загалом, більшість університетів Сполучених Штатів мають пам'ятку «Strategies for Teaching in Difficult Times», тобто правила про те, як поводити себе у кризових ситуаціях та говорити зі студентами.

Так, в Університеті штату Іллінойс внаслідок однієї трагічної ситуації на сайті опублікували пам'ятку про те, як викладачам слід діяти у конкретній ситуації і як правильно налагодити комунікацію зі студентами:
1
Розпочніть дискусію в групі
2
Попросіть студентів спочатку обговорити «факти», а потім «дати волю емоціям»
3
Запропонуйте студентам проаналізувати ці емоції
4
Поважайте особисту позицію кожного, хто висловлюється
5
Не забувайте про «свободу слова»
6
Будьте готові до звинувачень
7
Поясність студентам, що це нормально «шукати пояснення ситуації, що трапилась»
8
Спробуйте залучити до дискусії усіх, навіть тих студентів, що завжди намагаються «не включатись у ромову»
9
Пожвавте дискусію та запросіть кваліфікованого спеціаліста на заняття
Насправді, існує багато можливостей для вирішення кризи в групі: від «хвилини мовчання» до спільних обговорень ситуації. Подумайте про те, як ви можете використати власну лекцію або семінар для вивчення ситуації, що сталась. Більше про конкретні кроки щодо вирішення кризових ситуацій дізнавайтесь у статті «Teaching in Times of Crisis».

А як щодо особистих криз?

Тут все діє за схожим принципом. На думку, Елізабет Барнетт, асистентки кафедри англійської мови в Університеті Рокхерста та автора "Faculty Focus", в першу чергу, потрібно:
  • Визнати та усвідомити цю кризу;
  • Поділитись своїми переживаннями з вашими колегами та студентами;
  • Додати у свою буденність щось нове;
  • Дозволити собі побути наодинці із цією проблемою

А тепер уявіть, що ваш колега або студент переживає кризову ситуацію. Запитайте себе, «як я зможу йому допомогти»? Найперше, що радить Елізабет у своїй статті:
  • Проявіть повагу до людини та уважно її вислухайте;
  • Не нав'язуйте їй свої поради, спочатку проаналізуйте ситуацію;
  • Не використовуйте фрази «все буде добре», «це ж на краще» або «значить, так мало статись». Ці слова навряд чи заспокоять людину, радше навпаки – ще більше роздратують;
  • Підтримайте її не лише словами, але й вчинками.