Три поради для викладачів і дослідників щодо міжнародних стипендійних програм

Міжнародний досвід в науковому світі надважливий. Крім того, що він може збагатити саме дослідження, цей досвід також розширює горизонти і можливості тій людині, яка його має. Незайве буде згадати, що доступ до міжнародної спільноти та інтернаціоналізація також очікується новими критеріями акредитаціі освітніх (критерій 4, підкритерій 5) та освітньо-наукових програм третього рівня (критерій 10, підкритерій 4).

Проте як отримати такий досвід?

В світі існує багато безкоштовних стипендійних програм для дослідників, якими може скористатись кожен. З чого почати радить Тамара Марценюк, кандидатка соціальних наук, доцентка кафедри соціології Національного університету "Києво-Могилянська академія", співавторка посібника з міжнародного стипендійного навчання і дослідження "По світу по освіту" (2020), учасниця міжнародних дослідницьких програм ім. Фулбрайта (США), Карнегі (США), Петра Яцика (Канада), Шведського інституту (Швеція), ДААД (Німеччина) тощо.

Варто подумати, що б ви хотіли досліджувати, чому саме цю тематику та хто б могли бути вашими дослідницькими партнерами чи менторами. Поміркуйте, чим ця тематика актуальна для України, вашої кафедри чи іншого наукового підрозділу та особисто для вас. Колеги чи ментор потрібні для того, аби мати запрошення від гостьового місця програми (особливо, якщо йдеться про урядову стипендію).

Деякі викладачі уже мають певних партнерів і колег за кордоном. Це досить спрощує процес подачі на дослідження, адже простіше отримати лист-запрошення, який є важливою складовою аплікаційного процесу. Наприклад, для відомої стипендійної дослідницької програми ім. Фулбрайта такий лист необхідний, але не обов'язковий. Буває, що сама програма може підшукати для вас гостьовий університет і ментора. Але зазвичай очікується, що ви уже маєте контакти університету і колег для дослідження.

Окрім того, для викладачів і дослідників підходять різноманітні міжнародні літні школи (наприклад, в університеті Осло). Вони теж можуть бути корисними для налагодження міжнародних контактів, перезавантаження і отримання нових ідей стосовно досліджень і викладання.

Фактично, цей етап пов'язаний із попереднім. Адже країна дослідження може напряму бути пов'язаною із вашою тематикою. Певні країни чи регіони (як-от, ЄС) мають подекуди по кілька дослідницьких програм. Наприклад, якщо ви хочете досліджувати екологічний менеджмент у Швеції, то можна подаватися на стипендію Шведського інституту та вказати гостьовий університет, або напряму в цей університет, якщо він має свою дослідницьку стипендію.

Варто зазначити, що стипендійні програми можуть бути коротко і довго тривалими. Наприклад, на дослідження в університет Торонто тривалістю від одного до кількох місяців ви можете поїхати у рамках стипендійної програми ім. Петра Яцика. Та ж сама Фундація ім. Петра Яцика (Канада) пропонує постдокторські стипендії тривалістю академічний рік.

У рамках дослідницької стипендії вам надається доступ до бібліотеки університету, інколи (але не завжди) облаштоване робоче місце або навіть свій кабінет. Ви маєте можливість займатися дослідженням (без додаткового викладання, якщо воно не передбачене програмою), зустрічатися із колегами, за бажанням відвідувати їх заняття, їздити у інші міста та університети (у випадку необхідності) тощо. Часто від вас очікуватиметься надати публічну лекцію на вашу тематику, що може бути корисним, аби обговорити власне дослідження та отримати зворотній зв'язок.

Якщо це перша ваша подача на грант / стипендію і дедлайн вже через декілька тижнів, можливо, варто відкласти до наступного року. Підготовка аплікаційних документів залежно від обраної вами програми, її вимог та дедлайну і може тривати від 1 місяця до 3-4 місяців. Але чимало програм є щорічними, тому можна орієнтуватися на наступний рік.

Зазвичай стандартний пакет документів включає: аплікаційну форму, резюме, мотиваційний лист і або дослідницька пропозиція, 2-3 рекомендаційні листи та копії диплома та додатку до диплома.

Для дослідницьких візитів вам пощастило, адже не потрібно складати тест TOEFL або IELTS (це очікується переважно для програм повної форми навчання магістерського чи PhD рівня).

Найголовнішим документом для всіх програм є ваш мотиваційний лист, який може включати дослідницьку пропозицію. Це ваш шанс напряму звернутись до відбіркової комісії, розказати про себе щось, про що не запитали в анкеті чи резюме, а також розказати про вашу мотивацію проводити дослідження саме на цій програмі і у цій країні.

Якщо вам не вдалось отримати грант на навчання з першої спроби — не засмучуйтесь. З кожною подачею документів буде простіше їх готувати. Кожна відмова — це можливість повернутися до своїх аплікаційних документів та покращити їх.